Види податкових перевірок, відповідно до Податкового кодексу України
- Планова документальна – в першу чергу цей вид перевірок проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (ст. 77 ПКУ). Така перевірка не може бути тривалішою за 30+15 /10+5 /20+10 робочих днів;
- Позапланова – такий вид перевірок, що не передбачається у плані, проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених ст. 78 ПКУ, в тому числі за ухвалою суду; постановою слідчого (прокурора), якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, тощо. Така перевірка не може бути тривалішою за 15+10 /5+2/10+5 робочих днів;
- Камеральна – перевірка яка проводиться в приміщенні ОДПС виключно на підставі даних податкової звітності (декларації), яка є в розпорядженні ОДПС (ст. 76 ПКУ);
- Фактична – перевірка, що поводиться без попередження, з питань порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій; наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (ст. 80 ПКУ). Така перевірка не може бути тривалішою за 10+5 робочих днів;
Як планові, так і позапланові податкові перевірки можуть мати найплачевніші наслідки, а саме — бути приводом для відкриття кримінального провадження щодо керівника підприємства та інших посадових осіб підприємства.
Отже, матеріали будь-якої перевірки, незалежно від її назви та виду (виїзна / невиїзна), і навіть до закінчення терміну її проведення, можуть бути підставою для початку слідчих дій.
Умови допуску до податкових позапланових виїзних та фактичних перевірок
- Пред'явлення направлення на проведення перевірки;
- Вручення копії наказу про проведення перевірки;
- Пред'явлення службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. (п. 81.1. ст. 81 ПК України);
- Наявність визначених законом підстав для перевірки.
Забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. (п. 78.2. ст. 78 ПК України)
Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. (п. 78.3. ст. 78 ПК України).
Наявність запитів контролюючих чи правоохоронних органів – сигнал про існування певних проблем по господарських операціях із підприємствами контрагентами.
Підстави, особливості та наслідки внесення інформації до ЄРДР та відкриття кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків:
Відповідно до ст.1.10 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстраторами реєстру є всі без винятку прокурори, а також слідчі органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.
Таким чином, слідчий податкової міліції має повне право, отримавши інформацію від своїх колег-інспекторів, негайно внести дані до реєстру і розпочати слідчі дії, передбачені законом.
На практиці до ЄРДР вносяться різноманітні аналізи, довідки, рапорти оперативних співробітників, тощо, що фактично є не більш ніж припущенням про можливе ухилення від сплати податків і ніскільки не свідчить про факт його вчинення.
Слід окремо зазначити про неможливість оскарження необґрунтованого внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення і навпаки, відмова заносити дані в реєстр може бути оскаржена (ст. 303 КПК).